Куделько З. Экстра- и внутриязыковые особенности терминологии международных отношений. Терминологическая система международных отношений неоднородна по своему составу, ее термины делятся на общетерминологические и узко специализированные и соответствуют определенным этапам развития международных отношений как системы. На современном этапе терминосистемы международных отношений среди других продуктивных способов морфологического словообразования нужно отметить абревиацию, а именно, инициальную абревиацию. Интернационализация словарного состава языков происходит в условиях конвергентного развития, связанного, в первую очередь с процессами языковых контактов. Одним из источников пополнения терминами даного языка для специальных целей является появление неологизмов. Со временем неологизм становится общеупотребительным и входит в активный словарь языка. Ключевые слова: терминология международных отношений, словообразовательная модель, аббревиатура, интернационализация, неологизм, метонимия, метафора. Куделько З. Екстра- та інтралінгвістичні особливості терміносистеми міжнародних відносин. Понятійний апарат академічної дисципліни міжнародні відносини склався до по- чатку ХХІ століття і віддзеркалює всю історію розвитку систе- ми міждержавних взаємин. Кожна стадія розвитку міжнарод- них відносин як системи характеризується специфічними, властивими лише їй термінами, які можуть використовуватися на наступних, але не попередніх етапах. Терміносистема між- народних відносин неоднорідна за своїм складом, її терміни поділяються на загально термінологічні і вузько фахові та співвідносяться з певними етапами розвитку міжнародних відносин як системи. На сучасному етапі терміносистеми між- народних відносин з-поміж інших продуктивних способів морфологічного словотвору треба відзначити абревіацію, а саме ініціальну абревіацію. Інтернаціоналізація словникового складу мов відбуваєть- ся в умовах конвергентного розвитку, в першу чергу пов’яза- ного з процесами мовних контактів. Процес запозичення іншо- мовних елементів, коли будь-яка мова постійно збагачується, а іноді і засмічується запозиченнями з інших мов, у переважній більшості мов світу значно активізувався. Термінологи більшості країн світу прагнуть у сучасних умовах обміну інформацією поєднати елементи як інтернаціональності терміносистем (для полегшення міжнародного спілкування), так і національної самобутності. Терміносистема міжнародних відносин характеризується високим ступенем інтернаціоналізації лексики. На різних етапах її розвитку мовами-продуцентами даної термінології були латинська, французька, англійська. Одним з шляхів поповнення термінів фахової субмовиміжнародних відносин є поява неологізмів. З часом неологізм стає загальновживаним і входить до активного словника мови. Поряд з лексичними неологізмами з’являється і чимало семаничних неологізмів. Ще одна причина появи неологізмів – бажання дати більш яскраву назву існуючого предмета чи явища. Таку назву, яка відповідає світогляду автора. Результати аналізу терміносистеми міжнародних відносин свідчать, що характерними рисами виникнення нових значень у даній термінології є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії). Переважно в основі виникнення багатозначних термінів цієї терміносистеми лежить метонімія, рідше – гіпонімія і в окремих випадках – метафора. Отож, термінологія міжнародних відносин є однією з найдинамічніших терміносистем, мова та історія розвитку міжнародних відносин як наукової дисципліни взаємопов’язані та взаємообумовлені, вносячи значні зміни до лексичного складу термінології міжнародних відносин. Лексичне наповнення даної субмови змінюється разом з соціально- політичними перетвореннями, відображаючи специфіку кожної фази становлення міжнародних відносин. Ключові слова: термінологія міжнародних відносин, словотворча модель, абревіатура, інтернаціоналізація, неоло- гізм, метонімія, метафора.